Особливості бухобліку: Рибне господарство

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН

Одним із перспективних напрямків ведення бізнесу в Україні є розведення риби у водоймищах (озерах, ставках) та її подальший продаж. Для цього створюються нові підприємства, перепрофілюються діючі, або ж діючі підприємства поряд з іншими видами діяльності починають займатися додатково риборозведенням. У будь-якому разі у таких підприємств виникають питання, яким чином вести бухгалтерський, податковий облік тощо. Розглянемо їх детальніше. 

Рибне господарство

 

Нормативна база

  • Водний кодекс – Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.
  • Закон про прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
  • Закон про ПДВ – Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
  • Закон про бухоблік – Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
  • Закон про рибу – Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» від 06.02.2003 р. № 486-IV.
  • Закон про патентування – Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.
  • Закон № 309 – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI.
  • Закон № 320 – Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV.
  • Закон № 835 – Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI.
  • Закон № 1264 – Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.
  • Закон № 2181 – Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
  • Указ № 747 – Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.
  • Положення № 79 – Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.
  • Положення № 129 – Положення про підготовку та підвищення кваліфікації стернових-мотористів маломірних суден Держкомрибгоспу України, затверджене наказом Держкомрибгоспу від 23.09.98 р. № 129.
  • Положення № 658 – Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою КМУ від 23.04.99 р. № 658.
  • Порядок № 303 – Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.
  • Порядок № 321 – Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 321.
  • Порядок № 449 – Порядок справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджений постановою КМУ від 06.04.98 р. № 449.
  • Інструкція № 231 – Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затверджена спільним наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки, Мінприроди від 01.10.99 р. № 231/539/118/219.
  • П(С)БО 9 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.
  • П(С)БО 30 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.11.2005 р. № 790.
  • Методрекомендації № 1315 – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну 29.12.2006 р. № 1315.
  • Методрекомендації № 132 – Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132.

Основи технології риборозведення

Основні вимоги до вирощування риби, зокрема щодо наявності необхідних дозволів для ведення «рибної» діяльності, забезпечення якості продуктів лову тощо, встановлено Законом про рибу.

Господарства, що займаються риборозведенням, поділяються на такі типи:

1) повносистемні – займаються повним циклом вирощування товарної риби1 (від ікри до товарної риби);

2) риборозплідники – займаються вирощуванням рибопосадкового матеріалу2, як правило, для його продажу іншим господарствам;

3) нагульні – займаються неповним технологічним циклом вирощування товарної риби з використанням рибопосадкового матеріалу інших господарств;

4) селекційні – займаються покращенням існуючих та виведенням нових порід риб;

5) репродуктори – вирощують племінних виробників та ремонтних риб.

(1 Товарна риба – риба, яка вирощується і досягла товарної маси у певній зоні рибництва.)

(2 Рибопосадковий матеріал – мальки (молодь риб, що набула форм дорослої риби), цьоголітки (риба, якій менше року та яка ще не зимувала) та річники (цьоголітки, які перезимували).) 

Класичне господарство, яке займається, як правило, усіма стадіями риборозведення, – повносистемне. Такі господарства складаються з цілої системи водойм (ставків) (технологічних циклів) – маточних, ремонтних, нерестових (малькових), вирощувальних, зимувальних, нагульних. В кожному ставку міститься риба певного стану (віку). Тобто риба, що досягла певного стану (віку тощо), виловлюється з відповідного ставка та запускається до іншого. Наприклад, вирощені мальки виловлюються з нерестового ставка та запускаються до вирощувального. Потім з вирощувального до зимувального, із зимувального до нагульного. В нагульному ставку риба остаточно досягає товарної маси, виловлюється та продається на сторону. На кожній стадії риба підкормлюється, проводяться заходи з її захисту від хвороб (використовуються біопрепарати, медикаменти).

Найбільш поширені нагульні господарства, що складаються з одного виду ставків – нагульних. Такі господарства закуповують рибопосадковий матеріал у інших господарств (повносистемних чи розплідників), запускають до свого нагульного ставка, де вирощують до товарного виду, виловлюють та продають на сторону. Специфічні виробничі витрати таких господарств складаються приблизно з витрат на:

  • оренду ставків;
  • охорону ставків;
  • придбання рибопосадкового матеріалу;
  • придбання добрив, комбікормів, засобів захисту риби;
  • вилов риби тощо.

В цій статті йтиметься в першу чергу про нагульні господарства.

Документальне оформлення процесу риборозведення

Спеціалізовані типові форми для оформлення процесу риборозведення до сьогодні в Україні відсутні. Водночас Мінагрополітики в додатку до листа від 19.01.2004 р. № 37-27-12/455 рекомендує застосовувати спеціалізовані форми первинних документів, затверджених наказами Мінсільгоспу СРСР (Держагропрому СРСР) в період 1972 – 1990 рр.3

(3 Такі форми можна знайти в посібнику Специализированные формы первичной учетной документации и краткие указания по их заполнению для предприятий и организаций рыбной промышлености. Раздел: Рыбоводные хозяйства (рыбхозы). – Балаково: Полиграфобъединение «Авангард», 1975.)

Основні форми первинної документації

Таблиця 1

Номер та назва форми 

Для чого застосовується 

Які реквізити містить 

I. Вирощування рибопосадкового матеріалу (субр. 231) 

Інкубаційно-селекційна робота (субр. 2311) 

№ П-335 «Журнал спостережень з інкубації ікри» 

Записують (цілодобово) дані про умови інкубації ікри 

Вид риби; дата запису; № апарату; об'єм апарату, л; скільки закладено ікри (в тис. шт. та л); скільки запліднено, %; час інкубації; температура води (макс. та мін.); вміст кисню (мг/л); пересаджування личинок (тип ємності та час); вихід, %; підпис за кожну дату рибовода та бригадира 

№ П-314 «Журнал отримання статевих продуктів від плідників» 

Записують (цілодобово) дані про результати інкубації ікри 

Вид риби; дата запису; від скількох самок отримано ікру, млн. шт.; скільки отримано та закладено ікри (в кг); № апарату; об'єм апарату, л; вихід личинок, в млн. шт. та %; напрямки використання личинок (реалізація, підрощування, вирощування тощо); підпис за кожну дату рибовода, бригадира та робітників інкубаційного цеху 

№ П-303 «Акт про результати інкубації ікри» 

Складається після пересаджування личинок, отриманих з кожної партії закладеної ікри на підставі форми № П-314 у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода. Зазначаються дані про результати інкубації ікри 

Ті самі дані, що й у формі № П-314, тільки не на конкретну дату, а за період, плюс дані про склад комісії, що склала акт, та дані про затвердження акта головою господарства (підпис та дата) 

Вирощування мальків (субр. 2312) 

№ П-304 «Акт про результати підрощування личинок» 

Складається після завершення усього процесу підрощування на всі ставки за даними форми № П-303 у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Склад комісії, що склала акт; № та категорія ставка, де відбулося вирощування личинок; площа ставка, га; середня глибина ставка, м; вік личинок, днів; кількість личинок, які посаджено у ставки, млн. шт.; строки підрощування – початок та кінець; кількість (млн. шт.), середня вага (г) та вихід (%) виловлених личинок; номер ставка (господарства), куди посаджено (реалізовано) личинок; підписи членів комісії; дані про затвердження акта головою господарства (підпис та дата) 

Вирощування цьоголіток (субр. 2313) 

№ П-300 «Акт про зариблення вирощувального ставка» 

Складається за фактом зариблення личинками вирощувального ставка у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Склад комісії, що склала акт; № та категорія ставка, де відбулося зариблення; період зариблення; площа ставка; вид риби; спосіб отримання личинок; кількість личинок (тис. шт.); вік личинок (діб); середня маса (мг); підписи членів комісії; дані про затвердження акта головою господарства (підпис та дата) 

№ П-306 «Акт про облов вирощувального ставка» 

Складається за фактом облову вирощувального ставка у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Склад комісії, що склала акт; № та категорія ставка, де відбувся облов; період облову; площа ставка; вид риби; вік риби; вага риби, ц; середня маса одного малька, г; кількість вилову, тис. шт.; відсоток виходу; підписи членів комісії; дані про затвердження акта головою господарства (підпис та дата) 

Утримання цьоголіток в зимувальних ставках (субр. 2314) 

№ П-302 «Акт про зариблення зимувальних ставків» 

Складається за фактом зариблення зимувальних ставків у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Склад комісії, що склала акт; період зариблення; № ставка, куди відбулося зариблення; площа ставка, га; дата зариблення; вид і вік риби; дані про посаджених риб – кількість (тис. шт. та тис. шт. на 1 га), середня маса одного цьоголітка (г), вага (ц та ц/га); № ставка, з якого надійшла риба для зариблення; підписи членів комісії; дані про профілактичну обробку риби; дані про затвердження акта головою господарства (підпис та дата) 

№ П-308 «Акт про облов зимувальних ставків» 

Складається за фактом облову зимувальних ставків у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Містить реквізити, аналогічні формі № П-306 

ІІ. Вирощування товарної риби (субр. 232) 

№ П-301 «Акт про зариблення нагульного ставка» 

Складається за фактом зариблення нагульного ставка у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Містить реквізити, аналогічні формі № П-302 

№ П-307 «Акт про облов нагульного ставка» 

Складається за фактом облову нагульного ставка у двох примірниках – один для бухгалтерії, інший для рибовода 

Містить реквізити, аналогічні формам № П-306 та № П-308 

Підприємство може розробити свої власні форми, які повинні містити всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік (п. 1.4 Методрекомендацій № 1315).

В таблиці 1 типові форми наведено в порядку переходу риби з одного технологічного переділу до іншого. Водночас передачу риби з одного переділу на інший (наприклад, із зимувального ставка до нагульного) та передачу (реалізацію) на сторону доцільно оформляти накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма № М-11).

Для нагульних господарств актуальний тільки розділ II таблиці 1, тому що вирощуванням рибопосадкового матеріалу вони не займаються.

Особливості бухгалтерського обліку

Товарна риба належить до сільськогосподарської продукції, а рибопосадковий матеріал – до додаткових біологічних активів (додаток до П(С)БО 30 та додаток 1 до Методрекомендацій № 1315). Тому облік у рибництві ведеться із застосуванням П(С)БО 30 та Методрекомендацій № 1315.

Нагульні господарства, які придбавають рибопосадковий матеріал у інших господарств, оприбутковують його на баланс за первісною вартістю, яка визначається відповідно до П(С)БО 9 (п. 7 П(С)БО 30, п. 4.1 Методрекомендацій № 1315) та обліковують на субрахунку 213. При зарибленні нагульних ставків, що оформляється формою № П-301, вартість придбаного рибопосадкового матеріалу списується із субрахунку 213 на рахунок 23. Якщо підприємство для вирощування риби використовує кілька технологічних переділів (ставків тощо), для обліку витрат кожного переділу до рахунку 23 відкриваються окремі субрахунки. Наприклад, якщо підприємство спершу запускає придбаний матеріал до вирощувального ставка, а потім до нагульного, звідки вже виходить товарна риба, доцільно відкрити два субрахунки – 231 «Витрати на дорощування рибопосадкового матеріалу» та 232 «Витрати на вирощування товарної риби» тощо.

На рахунок 23 списуються також всі виробничі витрати – на оренду, охорону ставків, витрачання добрив, кормів тощо. Передача риби з одного переділу на інший проводиться з кредиту одного субрахунку рахунку 23 в дебет іншого субрахунку цього ж рахунку, наприклад, Дт 232 Кт 231.

За фактом вилову товарної риби на підставі форми № П-307 вона оприбутковується на баланс як сільськогосподарська продукція на рахунку 27. У натуральному вираженні товарна риба визначається виходячи з її фактичної маси (кількості) у місці оприбуткування – франко-місце отримання (п. 6.4 Методрекомендацій № 1315). Оцінюється вона за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати в місці продажу (п. 12 П(С)БО 30, п. 6.1 Методрекомендацій № 1315). Особливості визначення такої оцінки наведено в пунктах 13–15 П(С)БО 30, пунктах 5.1–5.6 та 6.6–6.7 Методрекомендацій № 1315.

Фактично у рибництві справедливу вартість визначають на рівні продажної вартості риби. До витрат в місці продажу включається тільки частина витрат на збут, які безпосередньо пов'язані з продажем біологічних активів та сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, а також непрямі податки, що сплачуються при реалізації цих активів. Транспортні та інші витрати на збут до витрат в місці продажу не відносяться. Отже, справедлива вартість зменшується на очікувану суму таких витрат. Отримана величина буде вартістю, за якою товарна риба оприбутковується на баланс проводкою Дт 27 Кт 23. Спосіб визначення такої вартості та відповідального за це працівника кожне підприємство встановлює самостійно в наказі про облікову політику. Безпосередньо розрахунок на кожну партію виловленої риби оформляють довідкою чи актом довільної форми, який додається до форми № П-307.

Якщо собівартість риби, яка обліковується на рахунку 23, виявиться вищою за цю величину, різницю списують проводкою Дт 940 Кт 23. Якщо нижчою – проводкою Дт 23 Кт 710.

Реалізація товарної риби відображається у бухобліку у загальновстановленому порядку, прийнятому для реалізації готової продукції.

До речі, собівартість товарної риби, що вирощується в ставках та інших водоймах, складається із витрат на зариблення водоймищ (включаючи вартість мальків), витрат на вирощування та вилов риби (п. 9.23 Методрекомендацій № 132). Стосується це правило нагульних господарств.

Далі на умовному прикладі розглянемо бухгалтерський та податковий облік операцій з вирощування риби невеликим нагульним господарством, що перебуває на звичайній системі оподаткування і є неплатником ПДВ (див. табл. 2).

Таблиця 2

Назва господарської операції 

Сума 

Бухгалтерський облік 

Податковий облік 

Дт 

Кт 

ВД 

ВВ 

Придбано мальків 

24000 

213 

631 

24000* 

Перераховано оплату за мальків 

24000 

631 

311 

Зариблено нагульний ставок (на підставі форми № П-301) 

24000 

23 

213 

Придбано добрива та комбікорми 

54000 

208 

631 

54000* 

Перераховано оплату за добрива та комбікорми 

54000 

631 

311 

Використано добрива та комбікорми на вирощування риби 

54000 

23 

208 

Понесено інші виробничі витрати на послуги, надані сторонніми виконавцями (охорона, електроенергія, оренда тощо) 

40000 

23 

631 

40000 

Оплачено інші витрати 

40000 

631 

311 

Виловлено та оприбутковано на баланс рибу за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати в місці продажу (на підставі форми № П-307 та довідки чи акта про розрахунок вартості) 

250000 

27 

23 

Відображено різницю між вартістю оприбуткування риби та її собівартістю
(250000 – (24000 + 54000 + 40000)) 

132000 

23 

710 

Дохід від первісного визнання віднесено на фінансові результати (на підставі довідки чи акта про розрахунок вартості) 

132000 

710 

791 

Продано рибу сторонньому підприємству (універмагу) 

250000 

361 

701 

250000 

** 

Дохід від реалізації віднесено на фінансові результати 

250000 

701 

791 

Списано собівартість реалізованої риби 

250000 

901 

27 

Собівартість реалізації віднесено на фінансові результати 

250000 

791 

901 

Отримано оплату за реалізовану рибу 

250000 

311 

361 

* Разом з тим до моменту реалізації готової продукції (риби) через перерахунок залишків за п. 5.9 Закону про прибуток на цю суму збільшується оподатковуваний дохід.
** В цей момент через перерахунок залишків за п. 5.9 Закону про прибуток оподатковуваний дохід зменшується на 78000 грн. (24000 + 54000). 

На відміну від нагульних, повносистемні господарства повинні визначати собівартість, як правило, по кожному технологічному переділу. Щодо таких господарств в п. 9.23 Методрекомендацій № 132 сказано, що у них собівартість 1 тис. мальків визначається шляхом ділення суми витрат на утримання плідників, що знаходяться протягом року в маточниках і нерестових ставках, на кількість мальків, пересаджених з нерестових ставків. Собівартість одного центнера цьоголіток визначається діленням загальної вартості мальків та витрат на вирощування риборозсадницького матеріалу (цьоголіток) на кількість центнерів обчисленої продукції. При цьому середня маса цьоголітки приймається за 30 грамів. Вартість цьоголіток, що залишилися в ставках-зимівниках, розглядається як витрати на незавершене виробництво, що переходить на майбутній рік. До витрат на утримання вигульних ставків включається вартість випущених цьоголіток і витрати на їх вирощування до вилову і реалізації. Собівартість центнера товарної риби визначається діленням всіх витрат на її вирощування на кількість одержаної товарної риби.

В іншому ж бухоблік повносистемних господарств такий самий, як описано вище для нагульних господарств.

Справляння спеціальних зборів

Збір за спеціальне водокористування (за використання води)

Статтею 30 Водного кодексу передбачено справляння цього збору при використанні води для потреб рибництва – на основі нормативів збору та фактичних обсягів води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах.

Відповідно до додатку 2 до Закону № 309 встановлено такі нормативи збору:

  • на всіх поверхневих водних об'єктах – 14,12 копійки за 100 куб. метрів води;
  • у разі використання підземних вод – 16,98 копійки за 100 куб. метрів води.

Разом з тим ст. 10 Закону № 835 та п. 81 розділу II Закону № 309 передбачено, що у 2009 році до названих нормативів застосовується коефіцієнт 1,439. Отже, з урахуванням коефіцієнта нормативи становлять відповідно 20,319 (14,12 х 1,439) та 24,434 копійки (16,98 х 1,439).

Використовувати воду можливо тільки на підставі дозволів на спеціальне водокористування, в яких зазначаються також ліміти використання води. Процедура погодження та видачі таких дозволів врегульована Порядком № 321.

Суми збору самостійно розраховуються водокористувачами щоквартально наростаючим підсумком з початку року (п. 6.1 Інструкції № 231). Відповідний розрахунок подається та сума збору сплачується в строк, передбачений для квартального податкового періоду.

Зазначимо також, що платники єдиного податку та ФСП не є платниками цього збору (п. 6 Указу № 727, ст. 1 Закону № 320).

Збір за спеціальне водокористування (за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти)

Цей збір також встановлено ст. 30 Водного кодексу і він також відноситься до збору за спеціальне водокористування. Однак механізм його розрахунку та сплати регламентовано Порядком № 303. Тобто в плані розрахунку, сплати та звітування він класифікується як звичайний збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі – «брудний» збір). Відповідний розрахунок подається та сума збору сплачується в строк, передбачений для квартального податкового періоду.

Але чи повинні його сплачувати платники єдиного податку та ФСП?

Як вже зазначалося, вони не є платниками збору за спеціальне водокористування, в той самий час як від сплати «брудного» збору вони не звільнені. Все залежить від того, належить цей збір до «водного», чи до «брудного» збору. На нашу думку, він належить до «водного» збору, тому що на це прямо вказується у ст. 30 Водного кодексу. А «водний» збір є одним із різновидів збору за використання природних ресурсів, що встановлений ст. 43 Закону № 1264, в той час як «брудний» збір регулюється окремою ст. 44 цього Закону. Тому платники єдиного податку та ФСП не повинні його сплачувати. Втім, податкові органи можуть з цим не погодитися, адже технічно цей збір справляється як повноцінний «брудний» збір.

Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів

Згідно з п. 4 Порядку № 449 зазначена плата не справляється з спеціальних господарств, що займаються розведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданих їм у користування водних об'єктах. Відповідно, Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів їм подавати не потрібно.

Патентування

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону про патентування без торгового патенту дозволяється продавати в тому числі рибу вітчизняного виробництва. Постає питання – в контексті цього Закону до риби відноситься тільки товарна риба, чи й рибопосадковий матеріал також? На наш погляд, до поняття «риба» слід відносити як товарну рибу, так і рибопосадковий матеріал. Тому що, по-перше, в Законі не сказано «товарна риба» а просто «риба». По-друге, в ст. 1 Закону про рибу при розкритті поняття «риба та інші водні живі ресурси (водні біоресурси)» згадуються «риби на всіх стадіях розвитку». Звідси випливає, що без патенту можна продавати як товарну рибу, так і рибопосадковий матеріал.

Яку систему оподаткування вибрати?

Підприємства, які займаються риборозведенням, можуть вибрати одну з трьох систем оподаткування. Розглянемо нюанси застосування кожної з них.

Звичайна. Тут слід зазначити, що вирощування та подальший продаж риби відноситься до виробництва сільськогосподарської продукції. Якщо така діяльність буде для підприємства основною, воно повинно буде застосовувати спеціальні правила оподаткування податком на прибуток, встановлені для виробників сільськогосподарської продукції, а саме пп. 4.2.1, пп. 5.2.5, пп. 5.4.6, п. 5.9, п. 11.1, ст. 14, п. 16.4 Закону про прибуток. Податковий період в цьому разі річний і триває з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року. Декларація подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів після звітного періоду (пп. 4.1.4 «в» Закону № 2181), а податкове зобов'язання сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації, тобто 70 календарних днів після звітного періоду. Декларація складається за звичайною формою, тільки в шапці (рядок 7) робиться відповідна відмітка («Х»). Приріст (убуток) запасів визначається за наслідками року, а не кварталу. Валові доходи і витрати, отримані/понесені протягом звітного податкового року, підлягають індексації виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року. Індексація проводиться з дотриманням вимог Порядку, затвердженого наказом Мінсільгоспу від 15.07.97 р. № 212.

Зауважимо, що відповідно до п. 14.2 Закону про прибуток норми щодо річного податкового періоду та індексації не стосуються підприємств, основною діяльністю яких є виробництво риби (крім риби, виловленої у річках та закритих водоймах), – вони оподатковуються у загальному порядку. Але оскільки згідно з п. 2 Положення № 129 до закритих водойм належать внутрішні рибогосподарські водні об'єкти, закриті для судноплавства (озера, ставки, технічні водойми, охолоджувачі енергетичних об'єктів та інші водні об'єкти, які використовуються для вирощування та вилову риби), то норми п. 14.2 Закону про прибуток в даному разі незастосовні.

Спрощена. Підприємство – платник єдиного податку може вибрати ставку 6 % (з реєстрацією платником ПДВ) чи 10 % (без такої реєстрації). Для переходу на спрощену систему та отримання Свідоцтва підприємство повинно не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу подати до ДПІ за місцем своєї реєстрації відповідну Заяву. Зазначене рішення про перехід на спрощену систему може бути прийняте не більше одного разу на календарний рік. Розрахунок сплати єдиного податку подається до ДПІ до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а податок сплачується щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Фіксований сільськогосподарський податок. Платниками ФСП можуть бути рибницькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких, по-перше, сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва (товарної риби та/або рибопосадкового матеріалу) та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу і, по-друге, у власності чи користуванні (оренді) яких перебуває водоймище (землі водного фонду) (лист ДПАУ від 28.03.2006 р. № 5790). Окрім того, у виданій органом статистики довідці рибництво повинно значитися основним видом діяльності підприємства (код КВЕД 05.2) (лист ДПАУ від 18.11.2004 р. № 22521/7/15-3417).

Як передбачено п. 5 Положення № 658, для переходу на ФСП підприємство до 1 лютого поточного року повинно подати:

– загальний розрахунок ФСП на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок – до ДПС за своїм місцезнаходженням;

– звітний розрахунок ФСП окремо за кожною земельною ділянкою – до ДПС за місцем розташування ділянок;

– розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції – до ДПС за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування ділянок;

– витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку – до ДПС за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування ділянок.

Довідка про надання статусу ФСП видається ДПС за місцезнаходженням платника протягом десяти робочих днів після подання зазначених вище документів. Надалі підприємство повинно в такому самому порядку щорічно підтверджувати свій статус платника ФСП (якщо має намір ним залишатися).

Об'єктом оподаткування є площа земель водного фонду (зайнята водоймищами) (ст. 3 Закону № 320). Ставка ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213, для земель водного фонду у розмірі 0,45 % грошової оцінки одиниці площі ріллі (ст. 3 Закону № 320). Сплата ФСП проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: I квартал – 10 %; II квартал – 10 %; III квартал – 50 %; IV квартал – 30 % (ст. 5 Закону № 320).

Також підприємства, які займаються риборозведенням, можуть обрати спеціальний режим оподаткування ПДВ, встановлений ст. 81 Закону про ПДВ. Такий вибір здійснюється за бажанням підприємства і воно само вирішує, переходити на спецрежим чи ні. Сутність спецрежиму полягає в тому, що ПДВ, розрахований за спецдекларацією з ПДВ, не підлягає сплаті до бюджету, а залишається в розпорядженні підприємства. Перейти на спецрежим можуть підприємства, які, по-перше, провадять діяльність у сфері рибальства (до якого згідно з пп. 81.15.4 Закону про ПДВ відноситься і риборозведення) і в довідці статистики зазначено код КВЕД основної діяльності 05.2, і по-друге, мають обсяг поставки риби та виробленої з неї продукції протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів, який сукупно становить не менше 75 % у загальному обсязі поставок. Причому спецрежим застосовується тільки щодо поставки власновирощеної риби та виробленої з неї продукції.

Щоб перейти на спецрежим, підприємство не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого воно бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду, повинно подати до ДПІ заяву про реєстрацію (форма № 1-РС) та платіжний документ про сплату встановленої суми за свідоцтво (якщо підприємство не було платником ПДВ). Протягом десяти робочих днів ДПІ надає платнику спецрежимне Свідоцтво (за формою № 2-РС). Після чого з початку наступного місяця підприємство вважається таким, що користується спецрежимом. Якщо підприємство було платником ПДВ, отримання спецрежимного Свідоцтва проводиться за процедурою перереєстрації, встановленою Положенням № 79. На період перебування на спецрежимі підприємство у загальновстановленому порядку подає до ДПІ дві декларації з ПДВ – скорочену (що стосується спецрежиму) та звичайну (щодо іншої діяльності підприємства, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом).

Єдиної відповіді на питання, яка з цих систем є найефективнішою, немає. Все залежить від конкретних умов діяльності конкретного підприємства.

Щоб визначитися з вибором серед цих систем, потрібно зробити відповідні розрахунки – взяти дані щодо очікуваних витрат, доходів, інших показників діяльності, а також розрахувати податкове навантаження для кожного з варіантів, пам'ятаючи при цьому, що при спрощеній системі та ФСП підприємство не є платником цілого ряду податків та зборів. І найоптимальнішим буде застосування тієї системи, податкове навантаження за якої менше, а податковий облік – простіший.

Олександр Золотухін

 

Дата підготовки 09.09.2009
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА»
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»

 

____________

Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Коментарі

Поки немає коментаріїв
Контакти
Аудиторская Фирма "Финансы. Бизнес. Аудит"
Контактна особа:
Елена
E-mail:
audit_fba@i.ua
Адреса:
39623, Україна, Полтавська обл., Кременчук, пр. Свободи, 138 на мапі
Включений режим редагування. Вийти з режиму редагування
наверх